Я є шлях, правда і життя,
і ніхто не приходить до Отця,
крім як через Мене!
Слово Твое - свет стезе моей!
блуждали
совратились
Все мы
как овцы,
каждый на свою дорогу...
previous arrow
next arrow
Slider

У що ми віримо?

1. У Живого, Єдиного, Істинного, Предвічного Бога, що відкрився в Трьох Особах: Отця, Сина і Духа Святого, які в Своїй сутності і атрибутах досконалі, вічно-рівні і нероздільні (Еф. 4: 6; Мф. 28:19; 1Кор. 8: 4,6).

2. В особистість Бога Отця — праведного Судді, по визначенню і волі Нього все сталося і існує, даятелей всіх справжніх благ (Деян.17: 31; Іоан.4: 24; 1Кор.8: 6; Евр.12: 23; Іс .45: 18; Як.1: 17).

3. В Сина Божого Ісуса Христа — істинного Бога і істинного людини; Він равносущен Богу Отцю; Їм все сталося, що існує; Він володарює над усім; Він від Духа Святого втілився в людину через Діву Марію на викуп людства; Він помер на хресті, ставши жертвою за наші гріхи, воскрес з мертвих в тілі, вознісся на небо, де тепер сидить по праву руку Бога Отця і як Первосвященик клопоче за віруючих; Він — глава Церкви (Мф.28: 18; Кол.1: 15-18; 1Тим.2: 5-6; Иоан.5: 20; Лук.1: 35; Ів.1: 14; 1Кор.15: 3 -4; Евр.9: 11-12; 1Іоан.2: 1).

4. В особистість і божественність Духа Святого, равносущного Богу Отцю і Богу Сину; Він від вічності робить діла Божі; походить від Отця і Сина; Він прославляє Ісуса Христа і свідчить про Нього написано; Він викриває світ про гріх, про правду і про суд; Він відроджує грішника і перетворює його в образ Ісуса Христа; Він наставляє, втішає віруючого, дає йому здатність усвідомлювати духовні істини (Деян.5: 3-4; Иоан.14: 16; Рим.8: 9; 1Пет.1: 11; 2Кор.3: 17-18; Іов.33 : 4; Иоан.15: 26; 2Пет.1: 21; Іоан.16: 7-13; Тит.3: 4-7).

5. Що Біблія — ​​повністю закінчене всеосяжне Боже одкровення, записане в Святому Письмі, в оригіналі непогрішиме, абсолютне і завершене Слово Боже, написане по натхненню Духа Святого. Під Святим Письмом ми маємо на увазі 66 книг увійшли в канон Біблії. Біблія є винятковим Божественним авторитетом у всіх питаннях віри і життя християн (Євр.1: 1-2; Втор.4: 2; Об.22: 18-19; 2Тим.3: 16-17; 1 Кор. 2:13; 2 Пет .1: 20-21; Кол.3: 16).

6. Що Бог створив людину на Свій образ безгрішним, здатним прославляти свого Творця, а також, в єдності і залежно від Нього, жити щасливим і повноцінним життям. Бог наділив людину вільною волею, а також мудрістю і владою для управління навколишнім світом. Через підступності сатани людина згрішила, відпав від Бога — джерела життя — і опинився в стані духовної смерті. В результаті гріхопадіння перших людей усе людство успадкувало гріховну природу і смерть. Земне життя дається людині тільки один раз, і його вічна доля вирішується до моменту смерті (Бут.1: 27-28; 2: 16-17; Екл.7: 29; Бут.3: 8; Пс.8: 7-9 ; Рим.5: 12; Іс.59: 2; Рим.3: 23; Евр.9: 27; Мк.2: 10; Лук.16: 26).

7. Що диявол (сатана) — занепалий ангел. Захотівши бути рівним Всевишньому, він був скинений з небес, став «князем бісівським» і «князем світу цього». Будучи творінням, він не є творцем. Він переможений Христом на Голгофі, але до другого пришестя Христа, коли він буде кинутий в безодню, він діє як спокусник і обманщик. (Лук.10: 18; Іоан.12: 31; Еф.2: 2; Мф.9: 34; Об.13: 7; Іов.1: 8-12; Лук.22: 31; Євр.2: 14 ; Кол.2: 15; 1Іоан.3: 8).

8. Порятунок — це дар Божої благодаті, що полягає в тому, що Бог з’єднався з віруючим (2Тім.2: 19). Цей дар заснований на спокутну жертву Христа. Він приймається вірою незалежно від заслуг, добрих справ, власною праведності чи гріховності людини (Рим.6: 3-10; Еф.2: 6; Кол.2: 12). Через пізнання Ісуса Христа, Дух Святий перетворює врятованих в Його образ (2Кор.3: 17-18). Врятованим визначена вічне життя у Христі. Це визначення Боже незмінно і встановлено навіки, так що віруючі не можуть бути вирвані з рук Христа, але силою Бога дотримуються в вірі і любові до Христа, поки не ввійдуть в славу Його (Філ.1: 6; Рим.8: 38-39 ; Іоан.10: 28-30; 1Пет.1: 3-5; 1Кор.1: 8; 1Сол.5: 23-24).

9. У необхідність прийняття водного хрещення по вірі. Хрещення — заповідь Ісуса Христа. Воно є свідченням з’єднання віруючого з Христом в Його смерті (тобто його гріховне єство вмирає з Христом), воскресіння (людина воскресає разом з Христом, щоб жити Його життям), і відповіддю доброго сумління Богу (Мтф.28: 19; 1Петр.3 : 21; Деян.2: 38; Рим.6: 3-6; Кол.2: 11,12; Евр.9: 14).

10. Що Вечеря Господня (Причастя) — заповідь Ісуса Христа, дана Церкви для спогади і проголошення Його смерті на хресті. Це акт подяки за спокуту і вираз духовної єдності з Господом і один з одним (Деян.2: 46-47; Лк.22: 19-20; 1Кор.11: 23-26; 1Кор.10: 16,17).

11. Що Христос створив Церкву. Церква будується на основі вчення Біблії, маючи Ісуса Христа наріжним каменем (Еф.2: 20). Вона складається з відроджених людей, викуплених кров’ю Христа з будь-якого народу. Церква — «тіло Ісуса Христа». Кожен віруючий хрещений в «тіло Христове» Духом Святим при духовному народженні (1Кор.12: 13; Кол.2: 12; 1Кор.6: 17; Ів.1: 12-13). Дух Святий, вибудовуючи церкву, дає духовні дари кожному, як Він хоче (1Кор.13: 1-3; Еф.1: 13-14; Гал.5: 22-23; Еф.5: 9; Кол.1: 12 -27; Еф.4: 11-16).

12. Під друге пришестя Господа Ісуса Христа в силі і славі, і в вознесіння Церкви (1Фес.4: 15-17; Мт.24: 30,31,36; Лк.21: 27; Дії.1: 11; 1 Кор. 15: 51-52). В вічне існування душі (Отк.6: 9); в тілесне воскресіння всіх мертвих. В Божий суд і справедлива відплата кожному. У вічне життя з Богом, дану Його дітям, а також у вічне покарання для грішників (Отк.20: 11-15; 2Фес.1: 5-9; Деян.17: 31; Рим.2: 5-8; Мт. 25:46).